Чи дійсно саме суди винні у тривалому розгляді справ?!

  Мнения
Дотримання «розумних строків» судового розгляду залежить від багатьох чинників.

Наталія Богацька,

голова Асоціації суддів господарських судів України,

голова Одеського апеляційного господарського суду

Нещодавно, всю країну сколихнула жахлива трагедія, яка сталася у Нікопольському міському суді Дніпропетровської області, де в залі судового засідання після оголошення судом перерви у засіданні по кримінальній справі через неявку адвоката, пролунали вибухи двох бойових гранат. Вибухи спричинили загибель двох осіб та численні поранення ще десяти осіб. Серед постраждалих — батько потерпілого, який, за повідомленням правоохоронних органів підірвав гранати, підсудні, конвоїри, співробітник суду-секретар і цивільні особи.

Висвітлення цих трагічних подій в деяких ЗМІ виявилось різним.

Коли почали говорити про мотиви вчинення такого діяння з боку батька потерпілого, то заступник начальника обласного управління Нацполіції, Олег Грозь з приводу причин трагедії виразився наступним чином: «Складно сказати ствердно, але від серпня минулого року колегія суддів так і не винесла рішення про покарання для вбивць його сина, тому влаштовані вибухи в залі суду, швидше за все — реакція батька на це». Після такого виступу, більшість ЗМІ, висвітлюючи зазначену трагедію, зв’язали ці події з тривалим розглядом кримінальної справи, що активно було підхоплено суспільством та обговорюється в останні дні.

Та чи завжди тривалість судового процесу з об’єктивних причин залежить лише від дій суду і що мається на увазі  під «розумними строками» розгляду справи?

Щодо застосування «розумних строків» звертаємось до досвіду Європейського суду, який в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства»  роз’яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

З точки зору Європейського суду з прав людини дотримання «розумних строків» судового розгляду залежить від багатьох чинників. І обов’язковість урахування цілої низки конкретних обставин справи при визначенні розумності строку зумовила також необхідність вироблення Європейським судом переліку взаємопов’язаних критеріїв в світлі яких слід оцінювати дотримання права на розгляд справи у «розумні строки». Це: правова та фактична складність справи, в тому числі кількість учасників процесу; процесуальна поведінка сторін; поведінка судових та інших державних органів, а також важливість предмету розгляду для заявника. (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Якщо говорити про національне законодавство, то судовий процес в Україні чітко регламентований, у тому числі і по кримінальним справам. Суди при розгляді справи мають неухильно дотримуватися вимог процесуального законодавства, невиконання яких матиме наслідком порушення процесу, та ставить під сумнів всебічність, повноту та об’єктивність розгляду судом всіх обставин справи. Недотримання судом вимог процесуального законодавства призведе до скасування вищою інстанцією будь-якого прийнятого судом рішення за наслідком розгляду справи.

Так, законодавством передбачена категорія справ, у яких участь представника (захисника) є обов’язковою. Нерідко, участь у справі бере захисник, який надається на безоплатній основі, проте, на практиці механізм реалізації безоплатної правової допомоги перебуває лише в процесі удосконалення. Тому неявка адвоката призводить до перенесення судового засідання, оскільки варто пам’ятати про те, що розгляд справи за відсутності захисника у такій справі однозначно буде свідчити про порушення права на захист, а тому є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Для всебічного розгляду справи суд зобов’язаний викликати та заслухати учасників справи та свідків і оцінюючи поведінку учасників судових проваджень, слід враховувати належне виконання ними своїх процесуальних обов’язків (зокрема, щодо явки за судовим викликом) та існування випадків зловживання ними своїми  процесуальними правами.

Чомусь всі закривають очі на те, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі просто ігнорують виклики суду у судове засідання і суди постійно зіткаються із навмисним ухиленням учасників процесу від явки до суду та зловживання своїми правами та обов’язками.

За такої ситуації суд вимушений вдаватися до примусового приводу свідка у судове засідання через органи поліції, але не завжди і у такий спосіб вдається забезпечити присутність свідка у судовому засіданні. Серед розповсюджених підстав несвоєчасного виконання правоохоронними органами вимог суду про здійснення приводу особи в судове засідання осіб, явка якої визнана судом обов’язковою, є відсутність такої особи  за місцем її реєстрації, хвороба, тощо. Це спричиняє відкладення розгляду справи та може тягнутися місяцями. При цьому, розгляд справи без свідчень усіх свідків знов ж таки  є порушенням норм процесу. І причиною цьому є низька правосвідомість громадян та повна зневага до Закону.

Крім того, до чинників, які не залежать від суду, але впливають на збільшення тривалості розгляду справ, оскільки є в залежності від категорії спору є підставою для відкладення розгляду справи, також належать:

— численні клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, об’єднання справ; призначення захисника, неявка прокурора та інших представників обвинувачення, експертів, перекладачів, невиконання судових доручень, тривалий час проведення експертиз (інколи понад рік);

— тривале ненадання відповідей на запити суду з боку державних органів та приватних підприємств;

— відсутність у суду доказів вручення поштовими відділеннями повідомлень, судових повісток учасникам процесу;

— не доставляння підсудних, які тримаються під вартою, конвойною службою на судові засідання, тощо.

Як бачимо, питання дотримання «розумних» строків є доволі складним. Легко нівеліювати діяльність суду, нав’язати суспільству провокаційні думки, створити стереотипи, будучи лиш звичайним спостерігачем картини, але не маючи за для цього жодних обґрунтованих підстав, що так характерно для сьогодення.

Та на практиці існує багато правових нюансів, законодавчих прогалин і недосконалостей щодо дотримання регламентованих законодавством України строків судових проваджень та високий рівень правового нігілізму.

Нажаль низька проінформованість громадськості про ці проблеми призводить до викривлення дійсної ситуації, тому так важливим в наш час, в період реформації судової системи та покращення довіри до суду, є питання саме раціональної оцінки якості правосуддя і підвищення  обізнаності населення про діяльність судової системи.

Рекомендуемые Записи